Іноді зміни починаються не з одного великого рішення, а з маленького кроку: звернутися по допомогу й дозволити собі повірити, що ситуацію можна змінити.
Саме так почався шлях Соломії, яка звернулася до Центру інтегральної опіки для жінок у кризових ситуаціях ім. Ольги Ціпановської, діяльність якої підтримує БО «Фонд Горіховий дім» у межах проєкту «Комплексна підтримка жінок у кризі: діюча модель для громад».
На той момент Соломія опинилася у надзвичайно складних життєвих обставинах. Після смерті чоловіка вона залишилася сама із сином, який має розлад аутичного спектра. Родина покійного чоловіка не підтримала їх, і зрештою мати із сином фактично залишилися без житла.
Певний час вони мешкали у друзів та знайомих. Згодом Соломії вдалося орендувати окрему кімнату, однак значна частина її невеликого доходу йшла на оплату житла. Повноцінно працювати вона не могла, адже син потребував постійної уваги, особливих умов для навчання та щоденного піклування.
Родина фактично жила за межею бідності. Соломія не бачила чіткого шляху, як змінити ситуацію: де знайти роботу, яку можна поєднати з доглядом за дитиною, як забезпечити синові належні умови для розвитку і що на нього чекатиме в майбутньому.
Тоді Соломія дізналася про Центр і звернулася по допомогу.
Підтримка, яка починається з людини
Індивідуальний супровід у кризових ситуаціях передбачає не готовий набір універсальних рішень, а спільний пошук відповідей на конкретні потреби жінки та її родини.
Для Соломії одним із найцінніших досвідів стало відчуття, що її нарешті бачать і чують:
«Тут я вперше відчула, що тебе бачать. Що хтось цікавиться, як ти і чим тобі можна допомогти».
Безпечне житло та стабільний побут дали Соломії можливість трохи відновитися й почати думати не лише про те, як впоратися із сьогоднішнім днем, а й про майбутнє.
Разом із фахівцями Центру вона поступово вибудовувала для себе та сина подальший маршрут. Команда допомагала планувати й оформлювати необхідні документи, зокрема документи щодо інвалідності дитини та закордонні паспорти, а також шукала відповідний формат навчання для хлопчика.
Водночас Соломія ставала впевненішою у взаємодії зі школою, державними установами та іншими службами. Вона вчилася відстоювати потреби своєї дитини та самостійно вирішувати дедалі більше питань.
Робота як крок до фінансової самостійності
Одним із ключових завдань залишалося працевлаштування.
У певний період Соломії навіть доводилося брати сина із собою на роботу, адже залишити його не було з ким. Тому під час супроводу шукали можливість працевлаштування, яку можна було б поєднати з доглядом за дитиною.
Такий варіант вдалося знайти.
Соломія почала більше заробляти. У родини з’явилася можливість краще харчуватися, забезпечувати щоденні потреби, а згодом і відкладати кошти та планувати майбутнє.
Це був важливий результат не лише з фінансової точки зору. Для Соломії з’явилося відчуття більшої самостійності та контролю над власним життям.
Зміни, які відбулися і з сином
Стабільне, безпечне та комфортне середовище позитивно вплинуло й на сина Соломії.
Він став спокійнішим, почав більше довіряти людям. Помітно покращилися його мовлення та навички спілкування з іншими.
Поступово змінювалося й сприйняття майбутнього самою Соломією. Замість відчуття, що виходу немає, з’явилося розуміння можливих подальших кроків.
Новий етап: за межами Центру
Одним із таких кроків став переїзд за кордон, де Соломія побачила більше можливостей для навчання, розвитку та підтримки сина.
Це рішення не було спонтанним. Під час супроводу фахівці разом із Соломією та партнерами опрацьовували різні варіанти, шукали необхідну інформацію та готували документи.
Окремо продумували майбутню дорогу, адже під час тривалої подорожі потрібно було врахувати потреби хлопчика та зробити переїзд максимально комфортним для нього.
Паралельно Соломія продовжувала працювати й відкладати кошти на новий етап життя.
Сьогодні Соломія із сином уже за кордоном. Вони звикають до нового місця та облаштовують своє життя.
Для Центру це означає завершення програми та прощання із Соломією як із його мешканкою. Але індивідуальний супровід – це не лише про час перебування жінки у безпечному просторі. Це про формування опори, навичок і можливостей, які допомагають рухатися далі вже самостійно.
Історія Соломії показує, наскільки важливою в кризовій ситуації може бути комплексна підтримка: безпечне житло, допомога з документами, доступ до освіти й соціальних послуг, пошук роботи, підтримка в ухваленні рішень та поступове відновлення самостійності.
Її історія також про те, що зміни можливі навіть тоді, коли спочатку здається, що виходу немає.
Для Соломії та її сина зараз починається нова сторінка з новим місцем, новими викликами та новими можливостями. А найважливішим результатом пройденого шляху може стати те, що Соломія забирає із собою далі: відчуття власної значущості, більше впевненості у своїх силах і розуміння, що вона може впливати на своє життя та майбутнє своєї дитини.
Індивідуальний супровід жінок відбувається в межах проєкту «Комплексна підтримка жінок у кризі: діюча модель для громад», який реалізує БО «Фонд Горіховий дім» у межах субгранту проєкту «Посилення залучення громадянського суспільства для розвитку соціальної сфери в Україні» (EU4CSOs Empower UA), який реалізує БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.