Львівська область виділила 1,8 млн грн на соціальні послуги для внутрішньо переміщених людей та пацієнтів з туберкульозом. Це рішення стало наслідком тривалої адвокації команди БО «100% життя. Львів» у межах проєкту EU4CSOs EmpowerUA і дало змогу забезпечити сталість підтримки на 2025 рік.
Потреба у втручанні виникла ще в перші місяці повномасштабної війни. Тоді область прийняла сотні тисяч людей, які рятувалися від бойових дій. Серед них були ВІЛ-позитивні люди, учасники ЗПТ, пацієнти з туберкульозом і сім’ї у кризових обставинах. Багато хто втратив житло та опинився у новому місті без ресурсів та можливості продовжити лікування. Соціальна система працювала на межі, прихистки, які утримували громадські організації, закривалися, державні установи були переповнені, донорська підтримка зменшувалася. Було очевидно, що без бюджетного фінансування послуги довго не витримають.
Саме тоді постала потреба у системній адвокації. Марія Ужва та команда БО «100% життя. Львів», взялися переконати обласну владу забезпечити фінансування соціального супроводу для ВПО і пацієнтів з туберкульозом. Завдання було складним, адже під час війни кожна гривня конкурує з десятками інших потреб. Соціальні послуги часто опиняються у кінці списку, хоча саме вони визначають, чи зможе людина завершити лікування і повернути стабільність.
Команда почала з аналізу ситуації. Дані показали масштаб проблеми: у Львівській області проживали понад 200 тисяч переселенців, понад 100 ВІЛ-позитивних людей, понад 500 учасників ЗПТ і сотні пацієнтів з туберкульозом. У 2024 році зафіксували 884 нові випадки туберкульозу та 1150 рецидивів. Часті переривання лікування були пов’язані з відсутністю соціального супроводу, що погіршувало стан пацієнтів і збільшувало витрати держави.
На основі цих даних команда сформувала аргументи. Вони показували, що соціальний супровід є частиною лікування. Без нього терапія часто зривалася, що спричиняло рецидиви, поширення інфекції та формування стійких форм хвороби. Для ВПО ці ризики були ще вищими, адже люди опинялися у незнайомому середовищі без підтримки та потрібної інформації.
Після цього почалися переговори. Команда провела десятки зустрічей із Департаментом охорони здоров’я та іншими структурами. Вони пояснювали, як працює соціальний супровід, показували його вплив на лікування і ділилися історіями людей, які змогли пройти терапію без перерв. Вели відкриту комунікацію, щомісяця звітували про результати й демонстрували реальний ефект.
Ця послідовна робота привела до рішення виділити 1,8 млн грн. БО «100% життя. Львів» підписала дві угоди з Львівським регіональним фтизіопульмонологічним центром. Це гарантувало сталість підтримки у 2025 році та стало доказом ефективності кампанії.
Вплив цього рішення ширший, ніж здається. Для сотень людей це шанс пройти лікування без перерв, а для регіону — менший ризик поширення інфекції. Для медичної системи економія ресурсів. Для переселенців можливість повернути рівновагу після втрати дому. А для інших областей це приклад того, що навіть у час війни можна вибудувати сталі механізми підтримки, якщо діяти системно і в партнерстві.
Зміни з’являються там, де є наполегливість, стратегія і людяність. Соціальні послуги – це інвестиція у здоров’я, безпеку та гідність, які роблять Україну сильнішою навіть у найскладніші періоди.